top of page

КОМУНІКАТИВНИЙ ТРЕНІНГ

для молодших школярів

та підлітків

я тебе конечно верю - алексей рыбников
00:0000:00

Соціальний інтелект: що це і для чого він потрібен
Виявляється, знання ще не гарантує кар'єрного успіху. Куди важливіше володіти комунікативними навичками та здатністю до емпатії, що в цілому становить поняття "емоційний інтелект".
      Ви ніколи не дивувалися тому, що люди з неабияким інтелектом можуть роками займати одну і ту саму посаду, в той час як їх непримітні колеги роблять запаморочливу кар'єру? Виходить, для того щоб домогтися успіху, одних знань та аналітичних здібностей недостатньо.

      Емоційний інтелект (від анг. emotional intelligence, EI) – здатність людини розпізнавати емоції, розуміти наміри, мотивацію і бажання інших людей і свої власні, а також здатність керувати своїми емоціями та емоціями інших людей з метою вирішення практичних завдань. Поняття емоційного інтелекту з'явилося як реакція на часту нездатність традиційних тестів інтелекту передбачити успішність людини в кар'єрі та в житті. Цьому було знайдено пояснення, яке складалося в тому, що успішні люди здатні до ефективної взаємодії з іншими людьми, ґрунтується на емоційних зв'язках, і до ефективного управління власними емоціями, в той час як прийняте поняття інтелекту не включало ці аспекти, і тести інтелекту не оцінювали ці здібності.
      У психологів є своє пояснення даному феномену. На думку фахівців, вирішальну роль у досягненні успіху відіграє не горезвісний IQ, а так званий емоційний/соціальний інтелект (EI), тобто здатність людини розбиратися в своїх і чужих емоціях, а також контролювати їх.
      Найвідоміше дослідження феномену емоційного інтелекту було зроблено журналістом New York Times Деніелом Гоулменом. Його бестселер «Емоційний інтелект» побачив світ у 1995 році.
      Гоулмен визначає EI як «здатність усвідомлювати свої емоції та емоції інших, щоб мотивувати себе та інших і добре керувати емоціями наодинці з собою і при взаємодії з іншими». Автор доводить, що успішніше й ефективніше всього працюють ті, хто вміє поєднувати емоції і розум.
      Гоулмен виділяє чотири складових емоційного інтелекту: самоконтроль, самосвідомість, емпатія та навички відносин.
      Мабуть, найхарактерніша ознака людини з високим EI — доброзичливість. Вона вміє контролювати негативні емоції, що дозволяє уникати конфліктів, обзаводитися корисними контактами і справляє приємне враження на оточуючих.
     Також емоційного інтелектуала відрізняє високий рівень самомотивації: у нього є самостійно вироблена система цінностей, установки, які він усвідомлює і яким слідує. Він прекрасно знає, чому поводить себе так чи інакше в різних ситуаціях, чітко розуміє мотиви інших людей, що робить його практично невразливим для маніпуляторів. На оточуючих люди з високим EI здійснюють магнетичний вплив, оскільки випромінюють оптимізм і здатні погасити конфлікт.
      Однак не варто вважати людей з високим EI м`якосердними і бесхребетними. Також не можна ставити знак рівності між EI і буйним темпераментом. Емоційний інтелект — це вміння дотримувати баланс і проявляти деяку розважливість в області емоцій.
       Коли виникає кризова ситуація, ми часто займаємо оборонну позицію, звинувачуючи в тому, що трапилося оточуючих людей або обставини, що неправильно. Така поведінка говорить про те, що це людина з нерозвиненим емоційним інтелектом. Проактивний співробітник здатний вчасно зупинитися, заспокоїтися і запитати себе, чого саме він хоче і що потрібно зробити, щоб досягти мети. Такий працівник обов'язково доб'ється успіху.

Мета програми (40 занять): усвідомлення та розвиток особистих якостей.

Розширення можливостей дитини в напрямку особистісного зростання:

  1. Розвиток емоційного інтелекту. 

  2. Розуміння своїх потреб та потреб інших.

  3. Підвищення самооцінки.

  4. Розвиток комунікативних навичок.

  5. Розвиток вміння розрізняти свої емоції та справлятися з гнівом.

Завдання:

1. Навчання: 

  • усвідомленню власних емоцій та переживань;

  • керуванню власними емоціями (звільнення від неприємних емоцій, викликання власних позитивних емоцій);

  • встановленню та підтримці позитивних міжособистісних комунікацій;

  • подоланню бар`єрів у спілкуванні;

  • кращому розумінню співрозмовника.

2. Набуття навичок усвідомлення емоцій оточуючих людей.

3. Розвиток:

  • уміння керувати емоціями інших людей за взаємодії з ними;

  • позитивного сприйняття і підвищення самооцінки;

4. Оволодіння:

  • прийомами самомотивації, цілепокладання та досягнення мети;

  • способами ефективного керування стресом та підвищення упевненості у собі.

bottom of page