КОМУНІКАТИВНИЙ ТРЕНІНГ
для молодших школярів
та підлітків
Соціальний інтелект: що це і для чого він потрібен
Виявляється, знання ще не гарантує кар'єрного успіху. Куди важливіше володіти комунікативними навичками та здатністю до емпатії, що в цілому становить поняття "емоційний інтелект".
Ви ніколи не дивувалися тому, що люди з неабияким інтелектом можуть роками займати одну і ту саму посаду, в той час як їх непримітні колеги роблять запаморочливу кар'єру? Виходить, для того щоб домогтися успіху, одних знань та аналітичних здібностей недостатньо.
Емоційний інтелект (від анг. emotional intelligence, EI) – здатність людини розпізнавати емоції, розуміти наміри, мотивацію і бажання інших людей і свої власні, а також здатність керувати своїми емоціями та емоціями інших людей з метою вирішення практичних завдань. Поняття емоційного інтелекту з'явилося як реакція на часту нездатність традиційних тестів інтелекту передбачити успішність людини в кар'єрі та в житті. Цьому було знайдено пояснення, яке складалося в тому, що успішні люди здатні до ефективної взаємодії з іншими людьми, ґрунтується на емоційних зв'язках, і до ефективного управління власними емоціями, в той час як прийняте поняття інтелекту не включало ці аспекти, і тести інтелекту не оцінювали ці здібності.
У психологів є своє пояснення даному феномену. На думку фахівців, вирішальну роль у досягненні успіху відіграє не горезвісний IQ, а так званий емоційний/соціальний інтелект (EI), тобто здатність людини розбиратися в своїх і чужих емоціях, а також контролювати їх.
Найвідоміше дослідження феномену емоційного інтелекту було зроблено журналістом New York Times Деніелом Гоулменом. Його бестселер «Емоційний інтелект» побачив світ у 1995 році.
Гоулмен визначає EI як «здатність усвідомлювати свої емоції та емоції інших, щоб мотивувати себе та інших і добре керувати емоціями наодинці з собою і при взаємодії з іншими». Автор доводить, що успішніше й ефективніше всього працюють ті, хто вміє поєднувати емоції і розум.
Гоулмен виділяє чотири складових емоційного інтелекту: самоконтроль, самосвідомість, емпатія та навички відносин.
Мабуть, найхарактерніша ознака людини з високим EI — доброзичливість. Вона вміє контролювати негативні емоції, що дозволяє уникати конфліктів, обзаводитися корисними контактами і справляє приємне враження на оточуючих.
Також емоційного інтелектуала відрізняє високий рівень самомотивації: у нього є самостійно вироблена система цінностей, установки, які він усвідомлює і яким слідує. Він прекрасно знає, чому поводить себе так чи інакше в різних ситуаціях, чітко розуміє мотиви інших людей, що робить його практично невразливим для маніпуляторів. На оточуючих люди з високим EI здійснюють магнетичний вплив, оскільки випромінюють оптимізм і здатні погасити конфлікт.
Однак не варто вважати людей з високим EI м`якосердними і бесхребетними. Також не можна ставити знак рівності між EI і буйним темпераментом. Емоційний інтелект — це вміння дотримувати баланс і проявляти деяку розважливість в області емоцій.
Коли виникає кризова ситуація, ми часто займаємо оборонну позицію, звинувачуючи в тому, що трапилося оточуючих людей або обставини, що неправильно. Така поведінка говорить про те, що це людина з нерозвиненим емоційним інтелектом. Проактивний співробітник здатний вчасно зупинитися, заспокоїтися і запитати себе, чого саме він хоче і що потрібно зробити, щоб досягти мети. Такий працівник обов'язково доб'ється успіху.
Мета програми (40 занять): усвідомлення та розвиток особистих якостей.
Розширення можливостей дитини в напрямку особистісного зростання:
-
Розвиток емоційного інтелекту.
-
Розуміння своїх потреб та потреб інших.
-
Підвищення самооцінки.
-
Розвиток комунікативних навичок.
-
Розвиток вміння розрізняти свої емоції та справлятися з гнівом.
Завдання:
1. Навчання:
-
усвідомленню власних емоцій та переживань;
-
керуванню власними емоціями (звільнення від неприємних емоцій, викликання власних позитивних емоцій);
-
встановленню та підтримці позитивних міжособистісних комунікацій;
-
подоланню бар`єрів у спілкуванні;
-
кращому розумінню співрозмовника.
2. Набуття навичок усвідомлення емоцій оточуючих людей.
3. Розвиток:
-
уміння керувати емоціями інших людей за взаємодії з ними;
-
позитивного сприйняття і підвищення самооцінки;
4. Оволодіння:
-
прийомами самомотивації, цілепокладання та досягнення мети;
-
способами ефективного керування стресом та підвищення упевненості у собі.